Про заснування села свідчить піввіковий дуб

Вздовж дороги, яка веде до села, понині зберігся олімпійський ведмедик. Релікт радянської епохи, встановлений 1980 року. Оскільки олімпійський вогонь до Румунії мали нести через українське село, готувалися до цього неабияк. Спеціально для цього малозабезпеченим мешканцям фарбували паркани у зелений колір, – розповідає сільський голова Наталія Гронік. – Щоправда, маршрут ходи з олімпійським вогнем змінили, несли його через Молдову. А символіка збереглася й понині.

У селі Валя Кузьмина проживають 1878 жителів, є 600 дворів. Це люди різних національностей: українці, румуни, росіяни, молдовани, німці та болгари

Головною місцевою атракцією валякузьминці вважають старий дуб молдовського господаря Стефана Великого (Штефан чел Маре). Дуб росте в лісі, стежка туди є, це свідчить про те, що ходять туди часто. Дерево, якому точно вже виповнилося 500 років, за переказами, було посаджено Стефаном після славетної перемоги над польсько-литовським військом короля Яна Ольбрехта. Розповідають, що тоді на місці битви висадили багато дубів, та до сьогодні зберігся лише один.

Ще однією не менш важливою пам’яткою у селі є некрополь, де похоронено загиблих воїн у Першій світовій війні 1914-1918 роках. Цвинтар-меморіал воякам є на виїзді села в бік Білої Криниці. 1936 року, коли Буковина була під владою Румунії, за сприяння австрійського уряду тут було перезахоронено полеглих в ті часи й з інших куточків регіону. У трьох братських могилах їх перевезли до меморіалу. У центрі меморіалу – колона з хрестом, по обидва боки від неї чотири поховання, позаду – таблиці з іменами загиблих.

Надзвичайною втіхою для школярів села стало відкриття 2007 року довгоочікуваного спортивного залу площею 500 кв. м.

На території села є ЗАТ «Чернівецька птахофабрика». Нині там налічується 500 тис. курей-несучок. Працює на фабриці 67 мешканців села, решта – жителі сусідніх сіл та м. http://vidido.ua/ind... style='margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; padding-top: 0px; padding-right: 0px; padding-bottom: 0px; padding-left: 0px; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; font-weight: inherit; font-style: inherit; font-size: 14px; font-family: inherit; vertical-align: baseline; color: rgb(0, 0, 153); text-decoration: none; outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; '>Чернівці(всього 150 робітників). Наразі стосунки із керівництвом фабрики трохи «натягнуті», бо людям не виплачують вчасно зарплату. Крім того, мешканці скаржаться, що фабрика забруднює повітря. Сморід від неї розноситься далеко, розповідає сільський голова.

Працює на території села також КП 'Валякузьминське', яке розливає джерельну воду. Аби модернізувати виробництво, підтримувати стандарт, директор підприємства Світлана Ковальова закупила нову лінію розливу води. Тепер мінеральну воду розливають у скляну тару. Люди обурені, що пляшка води коштує дорожче за літр молока. Однак керівництво каже, що такі ціни диктує ринок.

Та водночас із такою багатою історією, якою славиться село Валя Кузьмина, для розвитку зеленого туризму необхідно чимало зробити. Село не газифіковано, люди обігрівають свої оселі дровами, електрикою. А це досить значна перешкода розвитку туризму, каже Н. Гронік. Потребують ремонту сільські дороги. У місцевому бюджеті на це немає достатньо коштів. У селі є багато барів, кафе, ресторанів, то ж поїсти туристам є де, а ось відпочити – ні.

Перша згадка про Валя Кузьмина сягає 1497 року

– Треба розвивати у селі зелений туризм, тут є що показати людям. Ми обмінювалися досвідом із людьми у селах, в яких добре розвинуто зелений туризм, – каже сільський голова. – Наразі чекаємо прийняття обласної програми розвитку туризму. Вже розроблено туристичні маршрути нашого району. Працювати є над чим, і люди готові за це братися. Треба більше популяризувати село, зробити свою Інтернет-сторінку, розробити рекламні буклети, заявити про себе.